СТРИЯНИН КАЗИМИР НОВАК – ПЕРША ЛЮДИНА ЯКА САМОСТІЙНО ПЕРЕТНУЛА АФРИКУ З ПІВНОЧІ НА ПІВДЕНЬ І В ЗВОРОТНЬОМУ НАПРЯМКУ

Перша у світі людина, яка самостійно перетнула Африку з півночі на південь і в зворотньому напрямку в 1931-1936 рр.; противник колоніальної політики в той час, коли вона була одним з основних джерел прибутку провідних країн світу; талановитий фотограф та журналіст. Все це – про Казимира Новака, мандрівника родом зі Стрия.

Майбутній мандрівник народився 11 січня 1897 р. в місті Стрий, де навчався в школі ім. Яна Кохановського для хлопців (сьогодні ЗОШ №6). В 15 років вирушив у свою першу подорож – до Риму, маючи в кишені лише декілька копійок. Коли завершилась Перша світова війна, Казимир переїхав до Познані, де працював клерком у страховій компанії. Однак основною сферою його зацікавлень були подорожі та фотографії, тому він починає шукати можливості зробити зі свого хобі прибуткову роботу.

В той же час, у березні 1922 р. одружується із Марією Ґорцік, в них народилося двоє дітей – донька Єлизавета і син Ромуальд. Із появою дітей витрати лише зростали і Казимир влаштувався кореспондентом і фотографом до місцевих газет.

Для них робить свої перші репортажі про подорож Європою – на велосипеді відвідав Австрію, Італію, Бельгію, Голландію, Грецію, Туреччину та чимало інших країн. З часом починає писати статті й для зарубіжної преси – його репортажі друкували англійські, французькі та італійські газети. У 1927 р. розпочинає свою другу велику подорож до Північної Африки. Погане здоров’я і відсутність грошей змусили його завчасно повернутись додому, але від ідеї про велику африканську подорож Казимир Новак не відмовився.

Тим часом, під кінець 1920-х Польщу, як і весь світ, охоплює економічна криза. Вона зачіпає і родину Казимира, доходи якого скоротилися так сильно, що голова сімейства був змушений ночувати на роботі, аби заощаджувати гроші на транспорті. Тоді ж мандрівник починає планувати другу подорож до Африки, яка мала бути досить бюджетною. На початку листопада 1931 р. він вирушає на африканський континент за маршрутом: Познань – Рим – Неаполь – Триполі. З цього місця основним транспортним засобом мандрівника стає велосипед.

З Триполі подорожує разом із караваном до оазису Гат безлюдною пустелею. Тут на нього чекало перше розчарування – караван, на його думку, рухався надто повільно. Казимир постійно виривався вперед, тому частими були ситуації коли супутники загубленого мандрівника шукали його перед стоянкою на нічліг. З оазису Гат він вирушає до оазису Марадах у січні 1932 р. Ексцентричний велосипедист одразу звертає на себе увагу солдатів Муссоліні (на той час ці території були італійською колонією), які думають, що він – шпигун.

Його перевозять до штаб-квартири, але Казимиру вдається пояснити мету своєї поїздки. Тоді, аби чітко дотримуватися плану, він просить італійців відвезти його на місце їхньої першої зустрічі. 26 березня Новак досягає оазису Марадах, а 21 червня перетинає кордон з Єгиптом. Тут, через надзвичайно високі ціни та податки закінчуються його заощадження. Таким чином, з кінця липня Новак майже не має готівки і повинен покладатися на допомогу випадкових людей.

В жовтні 1932 р. мандрівник все ще перебував на території Єгипту, в Асуані. Сюди дружина надсилає йому фотоапарат Contax. Саме камера стане джерелом невеликого прибутку для Новака – він починає робити фотографії туристів. У той же час, надіслані звіти і фотографії з Африки його дружина продає польським газетам. У грудні Новак проводить деякий час на півдні Єгипту. Звідти він вирушає далі й на початку 1933 р. досягає Руанди, у вересні 1933-го подорожує по Бельгійському Конго і зрештою проходить через Родезію в Південну Африку.

     Мандрівник із дружиною Марією, донькою Єлизаветою та сином Ромуальдом,  серпень 1937-го року

30 квітня 1934 р. Казимир Новак прибуває на Голковий мис – найпівденнішу крайню точку Африки. Попри те, що вже тоді мандрівник хворів малярією, він відмовляється від пропозиції британців повернутися до Європи першим класом на кораблі, причому безкоштовно. Тут він вирішує ще раз перетнути всю Африку, цього разу – з півдня на північ та іншим маршрутом. На зворотньому шляху Новак часто змінює засоби транспорту – два велосипеди, кінь (в Південно-Західній Африці), два каное – “Познань І” (в Конго, на річці Касаї) та “Марися” (із провінції Лулу до Леопольдвіля, зараз Кіншаса – столиця Конго), чотири верблюди (при перетині пустелі Сахара).

 

Казимир Новак на верблюді, 1936 рік, французька Екваторіальна Африка

Останній відтинок дороги – із міста Уаргла до Алжиру Казимир Новак долає на ровері. Столиці він досягає листопаді 1936 року, і на останні гроші купує теплий одяг та білет до Марселя. Таким чином він знову в Європі, і знову – без грошей. За певний час роботи фотокореспондентом він заробляє суму, потрібну для купівлі квитка в Париж, де польський консул дав йому кредит – 750 франків. Так на запозичені гроші Новак отримав можливість повернутися додому.

 

 

        Караван Казимира Новака в Сахарі, 1936 рік, Алжир

Подорож, впродовж якої була пройдена дорога у понад 40000 км, нарешті добігала кінця. Сам мандрівник писав про неї так: “Цілих п’ять років – довгий час, але сьогодні, коли я думаю про минулі роки, мені здається, що вони були лише коротким сновидінням. Сновидінням про джунглі, пустелі, свободу … і якби не тисячі зображень, які я зробив в Африці, можливо, навіть повірив би, що це був просто чудовий сон”.

 

 

     Казимир Новак з шіллуками, 1932 рік, недалеко від міста Малакал

У ніч з 22 на 23 грудня 1936 року він перетинає німецько-польський кордон і їде додому – в Познань. Так починається короткий період його популярності. У кінотеатрі “Аполлон” Казимир Новак читає лекції про африканські народи і показує фотографії. Він запрошений читати курс лекцій у Ягеллонському університеті в Кракові та Вищій школі економіки у Варшаві. Планує написати книгу і починає розробляти маршрут наступної експедиції – в Азію. Однак все перериває пневмонія, яка, через виснаження організму мандрівника від різноманітних тропічних захворювань, стає фатальною. Казимир Новак помер 13 жовтня 1937 р., коли йому було всього 47 років.

Дорога на південь
Старт: листопад 1931 – Триполі, Бенгазі, Тобрук (Лівія) → Каїр (Єгипет) → Хартум, Малакаль (Англо-Єгипетський Судан) → Бельгійське Конго → Лубумбаші (Північна Родезія) → Південна Родезія → Преторія, Мис Голковий (квітень 1934).

Дорога на північ
Старт: квітень 1934 – Мис Голковий, Кейптаун (Південно-Африканський Союз), Віндгук (Південно-Західна Африка) → Ангола → Кіншаса, Браззавіль (Бельгійське Конго) → Форт-Ламі (Французька Екваторіальна Африка) → Французька Західна Африка → Алжир (місто).

Повідомляє “Стрий. net

Share to Facebook
Share to Google Plus
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Опубліковано у мандрівки | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Top